Повернувшись додому, Едвард виявляє неприємний сюрприз: рідний батько, якого він не бачив бозна-скільки років, явився на поріг та ще й сміє чимось йому дорікати. Запальний Едвард цього так не залишить! Проте дещо зі слів Гоенгайма не дає йому спокою. Разом із бабцею Пінако він зважується на моторошний і тужливий учинок, адже просто мусить дізнатися правду…
Відтак Ед повертається до Центрального, та в місті Елрікам теж спокою немає: вирішивши, що більше не допустять людських жертв, брати розставляють пастку на гомункулів, використовуючи себе як приманку. Адже в Центральному саме помітили Шрама — то чому б не знешкодити двох зайців одним пострілом? Проте, можливо, цього разу Альфонс із Едом недооцінили свої сили…
