Цей номер журналу присвячено історіям полонених українців.
Однією з найстрашніших сторінок війни є полон, у якому нині перебуває багато українців. У полоні опиняються українці без якогось явного критерію чи певної ознаки: це можуть бути цивільні, вагітні жінки, діти, люди похилого віку. Всіх їх об’єднує лише одне — це сміливі та вірні батьківщині українці та українки, що прагнуть бути вільними та незалежними.
Те, що росіяни роблять з людьми у полоні — не піддається жодним законам: ані міжнародним конвенціям, ані закону моралі та людяності. Тому цей випуск буде особливо непросто читати. Але описані у цьому випуску історії — не фентезі чи метафори, а страшні реалії, які треба поширювати світовій спільноті аби документувати ці злочини.
У випуску зібрані історії різних персоналій: 16-річний школяр, священник, волонтер та колишній DJ. Неочікувано для себе вони стають свідками найтемнішого боку окупації.
Історії, розказані у цьому номері — документальні злочини росії. Всі історії є правдивими та були розказані українцями, яких вдалося звільнити з полону.