Евакуація. Слово, що має особливі болючі спогади для кожного з нас. Страх, паніка та нерозуміння що робити далі… Мільйони українців вимушені були покинути домівки, аби врятувати життя свої та дітей. Одні люди намагалися врятуватися та тікати від російських обстрілів і окупації пішки, потягами, автобусами, а інші — збираються із силами та допомагають тим, хто цього потребує. Про тих, і про інших ми та розповіли у сьомому випуску «Евакуація»
У цьому номері зібрано чотири історії. Казах, який шукав в Україні прихистку, а з початком війни вирішив допомагати людям, що опинилися в окупації. Батько-одинак з Маріуполя, що до війни виховував трьох малюків, а з її початком — намагався врятувати дітей від смерті, яка чатувала на його сім’ю. Провідниця евакуаційного потягу (мама Дмитра «Ореста» Козацького), яка працювала без відпочинку і сну, аби відірватися від думки про власних дітей, що перебували у небезпеці. Чоловік, що став переселенцем двічі та наважився повернутися у прифронтове місто, аби забрати дорогі серцю речі.